Технологія Wi-Fi. Що це таке?

Сучасний світ влаштований так, що рано чи пізно все застаріває. На зміну старим стандартам приходять нові і більш досконалі технології. До них відноситься і Wi-Fi, технологія, яка прийшла на зміну кабелям. Вона дозволяє здійснювати передачу сигналів за допомогою радіо і в цьому її основна перевага, адже дроти постійно заважають, плутаються під ногами і рвуться в самий, можна сказати, невідповідний момент. Про цю технології і піде мова нижче.

Вступ.

В даний час існує декілька протоколів передачі сигналів, наприклад, таких як WiMax, Bluetooth або стільниковий зв’язок. Кожен з них має як свої достоїнства, так і своїми недоліками. WiMax, скажімо, найкраще використовувати для передачі сигналів на великі відстані, ну а Bluetooth краще працює поблизу.

Якщо ж говорити про Wi-Fi, то ця технологія є на сьогоднішній час найбільш перспективною стосовно комп’ютерного зв’язку.

Що ж являє собою Wi-Fi?

Wi-Fi – це скорочене словосполучення «Wireless Fidelity» і в перекладі з англійської звучить як «Бездротовий зв’язок». Спочатку планувалося використовувати її для обслуговування касових апаратів, які на той період мали швидкістю передачі даних не більше двох мегабіт в секунду.

Всього протокол Wi-Fi має три основні стандарти: IEEE 802.11а, IEEE 802.11В і IEEE 802.11G. Відрізняються вони один від одного швидкістю, з якою здійснюється передача сигналів, а також відстанню, на яке ці сигнали передаються. В основному під поняттям Wi-Fi прийнято мати на увазі лише один з трьох вищеназваних стандартів – IEEE 802.11В, швидкість якого складає близько одинадцяти мегабіт в секунду, а максимальна відстань передачі даних досягає ста метрів.

Як працює Wi-Fi?

Стандартна мережу Wi-Fi складається з двох основних складових, першу з яких називають точкою доступу, другу – клієнтської машиною. Як мінімум необхідно, щоб була одна точка доступу і одна клієнтська машина.

Точка доступу виконує одночасно дві функції: прийом і передачу сигналів. Її використовувати не обов’язково, для цього достатньо зв’язати безпосередньо двох клієнтів один з одним, застосувавши спеціальні мережеві адаптери. Ще точка доступу оснащена ідентифікатором, який носить назву SSID. Спеціальними сигнальними пакетами він передається кожні сто мілісекунд з мінімальною швидкістю 0,1 мегабіт в секунду. Якщо ідентифікатор мережі відомий клієнту, то цілком можна дізнатися, чи має він можливість здійснити підключення до точки доступу.

Переваги і недоліки.

Wi-Fi, як і кожен із способів зв’язку, має свої певні переваги і недоліки. Якщо говорити про переваги, то слід згадати той фактор, що ця технологія не вимагає використання кабелів. Це позитивним чином позначається і на вартості прокладки мережі, так як не завжди є можливим прокласти кабель. До того ж така система виробляє набагато менше випромінювань, ніж стільникові телефони.

Ще перевага даної технології полягає в тому, що «Wi-Fi-девайси» на сучасному ринку досить широко поширені. Це, в свою чергу, практично виключає проблему сумісності обладнання. Варто відзначити, що всі пристрої, що мають маркування Wi-Fi, в обов’язковому порядку повинні пройти сертифікацію.

Основними недоліками технології Wi-Fi є: необхідність обов’язкової сертифікації і реєстрації точок доступу (wi-fi-роутерів) на території України, в різних країнах існують різні діапазони і обмеження в експлуатації, небезпека швидкого злому.

Поширення.

В даний час отримати доступ до Wi-Fi можна в самих різних місцях: ресторанах, інтернет-кафе, готелях, аеропортах, метро і навіть в тролейбусах. Такі мережі відшукати не складно, достатньо знайти абревіатуру Wi-Fi, яка зазвичай розташована недалеко від вивіски.

Ссылка на основную публикацию