На вірші Д.Бикова – сказуснік

сайт Комплітра буде радий співпраці з авторами – питання
!! Здрастуй завжди, читач !!
оновлено: 2018-11-18
-2017-09-30
в колонці: – в темі:
 … репліки: пост читали: 225

Цікаво написано Биковим. Картинно мотив тексту вивів і Єфремов, нагадавши емоціями своїми іграшкового бригадира Білого. Нагадав і …

… часте вкрадлива припущення моє: Биков помиляється в своїх судженнях про дійсність, припустимо – припустимо, паровоз країни нашої в дорозі не згине зупинкою, а перекір – всіх інших у світі батраками назветься, кажуть інші.

Таке, правда, особисто мені не закрадалася в душу … але припустимо:

… ось я ставлю ці дві передбачувані диво-картини, або краще сказати – мольберти з начерками, оповідачів в кімнату разом з моїми помислами; і, заплющив зір … крізь малиновий дзвін мариться:

На вірші нарікає – через пень, колода …

… відкидаю цю Єфремівському надривну манеру (або краще сказати – акторську) – залишається текст спокійний, текучий … плавний …

… заглушає переконливе, вербальне акторську майстерність політиків з сочадамі … бо, слухаючи, цураєшся себе «… а може бути ти ідіот, що не віриш цій їх балачки? Може бути, ти прибитий до тих крикливим в меншості базікам в ролі опозиції, де вони тепер дуються, тому – що повз них пронесли чарочку із зіллям та інші благодаті ».

Однак, відбувшись від душевного церковно-циркового балагану і, повернувшись до фізичного свідомості, журба далі: у мене ніколи не буде, скажімо, яхти … і, я, мабуть, ніколи – тепер вже ніколи не поброжу осьмнадцатілетнім юнаків по Парижу. Ах, шкода! в ту пору здорово (і без надриву) пишуться вірші.

Все просто: що я вже не молодий, по-перше … і по-друге, та хоч би й моїм цю пору віком прогулявся навколо собору Паризької богоматері … а? але немає!

Лише чується … чується … чується глава:

нульова

**

… я зайвий раз в район не можу зуміти з’їздити, не те щоб до біса в зуби …

Неет – я просто ідіот: ні меншини, ні більшості, а просто – і д і в і д! і який як раз бачить у віршах Бикова знайомий собі надрив (я і зараз так само кричу, тому й ритм буквиц збитий)! –

… а ось в читаннях Єсеніна Безруковим звичайне акторську фуфло.

Що накажете, не вірити умам своїм ..?

… уявити себе в ролі viva … і слухать рагожние звёзда кремля? ..

Так пропади пропадом всі ці ролі!

В Париж! в Париж … в Париж … як у Чехонте.

Продам матрін домок: нехай хоч не до Парижа, а від села Крюково до району вистачить, гульня … і залишиться ще на пачку сигарет, якими люблять диміти дійсність привокзальні повії, тягнути там і сям по вічного перону.

глава I – написане слово

А у мене-то буде все по справжньому: я – покупець нині! Душа: і жити квапиться, і почувати поспішає! …

… і не мріється мені, що не уявляється все енто – а справді: ніби б я і не Іван ніякої, а Серж; і не селянин зовсім з під Москви десь, але пан мусью! .. як все! Господи! да як жа ж жити-то добре! Нітрохи селян – одні тільки пани по мармуру вокзалу і шинках колом:

– пожалте дамочка ніжку панську, а то дверцятами якраз вб’ю: хоч я і сплатив сповна, та карябать приватне немає потреби.

А на столи-то на закуски все одно рай спустився, батюшки! – порося кожен день в паскудний соку від неділі до неділі на стравах так і посміхаються, і хліба не треба – манна, благодать: сиди з бабою в нумере і не пукає на круглий воздох висоти!

… вот что значит для душі пісня «Якщо є в кишені пачка сигарет»… –

… але ось-де сказус: пачечка сигарет вичерпується – пройшовся серёд повій … погарцювали на останні вільно! да коротко щастя мальоване!

**

А подихати-то тепер і не до душі, коли годину Иванушки пропив!

… тоді-то йому і буде нічого втрачати …

… таке у мене хмара в штанях намалювалось в уяві від картин стражденних … да полів за околицею …

До біса порваний пар-р-ус

Чи не каюсь! ..

І жити квапиться, і почувати поспішає.

Кн. Вяземський.

Ссылка на основную публикацию