Як встановити Windows 10 з флешки – покрокова інструкція + поради

Спосіб, як встановити Windows 10 з флешки, не являє собою нічого складного для досвідченого користувача операційних систем Microsoft.

Тим же, хто встановлює таку платформу вперше або раніше стикався з уже готовими і встановленими на диску збірками, варто дізнатися декілька нюансів – від створення завантажувального носія до особливостей налаштування Віндоус.

Створення завантажувального USB-носія

Для створення завантажувальної флешки з операційною системою Windows 10 користувачеві знадобиться накопичувач обсягом не менше 8 ГБ – розмір записуваних файлів, в залежності від обраного варіанту платформи, може досягати 6,5 ГБ.

Також слід передбачити наявність на жорсткому диску, куди буде встановлюватися Віндоус, що не менше 16 ГБ місця – хоча, з урахуванням оновлень і системних програм, бажано залишити від 40 до 60 ГБ.

Для швидкої роботи системи найкраще, якщо вона буде встановлена ​​на твердотільних накопичувачів SSD – такий варіант обійдеться дорожче, тому більшу частину додатків (у тому числі, і гри) варто встановлювати на HDD.

Мал. 2. Розділ SSD-диска, розміру якого досить для установки

слід знати: Для установки зазвичай звільняють або створюють цілий розділ диска. Установка в уже існуючий і навіть заповнений інформацією том не забороняється, але і не рекомендується, так як може створити зайві проблеми при перевстановлення системи.

Наступний етап створення флешки з системою полягає в скачуванні відповідного способу в форматі ISO з офіційного сайту Microsoft (наприклад, 32- чи 64-розрядну версію системи).

Небажано встановлювати систему з сторонніх ресурсів – крім того, що такі платформи неліцензійні, разом з ними можна скачати і шкідливий код.

Після цього можна завантажити і встановити програму запису дисків з образу – наприклад, UltraISO (утиліта платна, але буде працювати протягом пробного періоду 30 днів).

Мал. 3. Програма UltraISO.

Подальші кроки по створенню USB-флешки з Віндоус виглядають наступним чином:

  • До комп’ютера, на який викачаний образ системи, підключається флешка;
  • Запускається програма UltraISO і натискається кнопка «Пробний період»;

Мал. 4. Запуск утиліти для запису диска.

  • В меню вибирається розділ «Файл» і команда «Відкрити», після чого знаходиться і відкривається образ з системою;

Мал. 5. Пошук і відкриття способу системи.

  • У розділі «Самозавантаження» вибирається команда запису образу жорсткого диска;
  • У вікні вказується, на який носій будуть записані файли (якщо флешка встановлена ​​одна, визначення відбувається автоматично);

Мал. 6. Меню для запису завантажувальної флешки.

  • Натискається кнопка «Записати».

Перед записом утиліта може запросити дозвіл на форматування флешки.

Процес перенесення файлів займає кілька хвилин.

Після завершення запису утиліту слід закрити, флешку підключити до комп’ютера (якщо установка буде виконуватися на іншому ПК, а не на тому, на якому проводився запис) і перейти до наступних етапів.

Установка завантаження з флешки в BIOS

Перед установкою системи в більшості випадків потрібна зміна способу завантаження системи – замість виставленого за замовчуванням жорсткого (або твердотільного накопичувача) знадобиться вказати в якості завантажувального диска флешку.

Для цього знадобиться перейти до інтерфейсу БІОС комп’ютера або ноутбука і змінити його настройки.

Для переходу до BIOS потрібно під час завантаження комп’ютера натиснути на певну клавішу – найчастіше вона вказана на екрані.

Для кожного комп’ютера і, тим більше, ноутбука існує свій спосіб входу – в більшості випадків це F2 або DEL, але іноді буває і F1, F8, F10 або Esc.

Мал. 7. Перехід до інтерфейсу BIOS.

слід знати: Кнопка залежить від моделі материнської плати. Якщо користувач не зміг визначити, що саме натискати для переходу в БІОС, слід перевірити кілька варіантів. Як правило, це кнопка з верхнього ряду клавіатури.

Після входу в меню інтерфейсу потрібно виконати такі дії:

  • Використовуючи стрілки і клавішу Enter, знайти вкладку Boot;
  • Знайти і відкрити пункт Hard Disk Drives;

Мал. 8. Вибір диска в меню BIOS.

  • Вибрати перший рядок, де зазвичай вже вказано жорсткий диск, натиснути Enter і вибрати флешку в випадаючому меню;
  • Повернутися в попереднє вікно і знайти пункт Boot Device Priority або Hard Disk Boot Priority;

Мал. 9. Зміна способу завантаження комп’ютера.

  • Флешка встановлюється в якості основного диска при завантаженні.

Тепер можна вийти з меню, зберігши зроблені зміни (клавіша F10) і перезавантажити комп’ютер.

З цього моменту починається установка операційної системи.

важливо: У деяких інтерфейсів (особливо, якщо це не БІОС, а UEFI) назви і розташування розділів і пунктів меню будуть відрізнятися. Але, в цілому, кроки зі зміни завантажувального диска будуть приблизно однаковими.

Мал. 10. Зміна завантажувальних дисків в інтерфейсі UEFI.

Початок установки ОС

Якщо всі попередні дії (запис флешки і зміна способу завантаження) були виконані правильно, на перезавантажити комп’ютер починає автоматично встановлюватися операційна система.

Свідченням початку завантаження є емблема Віндоус 10 на екрані.

перші етапи

Установка операційної системи починається з пропозиції вибору мови, формату часу і методу введення інформації з клавіатури. У російськомовних версіях операційної системи для всіх трьох пунктів за замовчуванням встановлений російський.

Мал. 11. Вибір мови при установці системи.

Наступні етапи установки повинні бути такими:

  • Натискається кнопка «Встановити» і вибирається пункт відновлення системи;
  • Ввести ключ для активації операційної системи (не обов’язково робити відразу – іноді пункт можна пропустити, активувавши Windows вже після установки);

Мал. 12. Введення ключа продукту.

  • Вибрати редакцію операційної системи (на розсуд користувача, якщо ліцензії ще немає – або тієї, ключ до якої був куплений);

Мал. 13. Вибір варіанту операційної системи.

  • Прочитати ліцензійну угоду, погодитися з його умовами і натиснути «Далі»;

Мал. 14. Читання ліцензійної угоди.

  • Вибрати тип установки операційної системи.

Мал. 15. Вибір способу установки платформи

Існує кілька варіантів установки Віндоус.

Користувач може оновити програмне забезпечення, відновивши системні файли і зберігши всі параметри, програми та настройки – при цьому стара платформа залишається в папці Windows.old.

Перевагою цього способу можна назвати відсутність необхідності перенастроювати веб-оглядачі та іншими корисними програмами, перевстановлювати утиліти та ігри.

Ще один спосіб – вибіркова установка системи, що дозволяє отримати на комп’ютері «чисту» Windows, без решти системних файлів.

При цьому користувач може виконати розбивку розділів заново або користуватися вже створеними дисками.

Налаштування розділів має свої особливості, про які слід знати не дуже досвідченому користувачеві.

Налаштування розділів диска

На диску, де вже встановлювалася операційна система, в основному, розташоване не менше двох розділів, що відрізняються за розміром, і ще один невеликий системний тому на кілька десятків мегабайт або навіть гігабайт.

Зареєстровані системою ділянки небажано форматувати, ділити чи приєднувати до інших – зазвичай тут зберігається інформація для відновлення системи.

Мал. 16. Розділ твердотільного накопичувача з системною інформацією.

Установку традиційно прийнято (хоча і не обов’язково) встановлювати на диск, позначений буквою C.

Його форматують і натискають «Далі», продовжуючи установку операційної системи.

Форматування варто виконати, якщо до того в цьому ж розділі була встановлена ​​інша ОС – Віндоус 7, 8 або платформи Unix.

Пропускаючи процес форматування, користувач скорочує місце на диску, де тепер знаходяться і старі, і нові системні файли. Якщо ж продовжити установку, що не видаливши минулої операційну систему, при завантаженні комп’ютера можна буде вибрати кілька варіантів – наприклад, Віндоус 7 і 10, одночасно. Іноді так роблять для отримання переваг декількох операційних систем – можливості запуску певних ігор і роботи з різними програмами.

Мал. 17. Меню для вибору одного з декількох варіантів операційної системи.

слід знати: Якщо при спробі встановити систему на диск з’являється повідомлення про неможливість зробити це саме для цього розділу, слід ознайомитися з повним текстом помилки. Якщо проблема з форматом MBR, вирішують її за допомогою спеціальної утиліти, яка викликається клавішами Shift + F10. Для перетворення послідовно вводять команди «diskpart »,« list disk »,« select disk C »,« clean »,« convert mbr »і« create partition primary size xxxxxxx »(де хххххх – розмір розділу в байтах).

завершення установки

Після натискання кнопки «Далі» система автоматично встановлюється на комп’ютер.

При цьому по черзі виконується спочатку підготовка, потім настройка компонентів.

На комп’ютері, що відповідає мінімальним вимогам, процес займе не менш 1,5 годин, на більш сучасному (і, тим більше, ігровому) ПК – до години.

Мал. 18. Процес установки

Коли процес установки практично завершений, на екрані з’являється пропозиція підключитися до Інтернету, хоча іноді мережу визначається автоматично.

Подальший процес залежить від версії Windows 10 – найпопулярнішими збірками є 1607-я ​​і 1703-я. Ще одна, 1709 я версія, налаштовується приблизно так само, як і 1703-я.

версія 1607

Налаштування 1607-й збірки складається з наступних етапів:

  • Налаштування основних параметрів системи – відправки даних виробнику, зберегти розташування і включення основних механізмів – в настройках конфіденційності (при бажанні можна залишити стандартні значення);
  • Налаштування параметрів адміністратора – онлайн спосіб передбачає вхід в канал Microsoft (який не обов’язково виконувати), методика оффлайн дозволяє створити тимчасову обліковий запис, змінивши її показники пізніше;
  • Почекати завершення установки, в процесі якої користувачеві буде показана інформація про найцікавіші і корисні функції системи.

При установці не можна виключати або перезавантажувати комп’ютер, а, якщо це все-таки сталося, установку слід почати заново.

Крім того, після першого перезавантаження слід назад змінити пріоритет завантаження з жорсткого диска або SSD.

Результатом цього процесу стає поява на екрані робочого столу «чистої» операційної системи, що вимагає витратити ще деякий час на настройку.

версія 1703

Для версії 1703 випущеної менше року назад, завершальні етапи установки Windows мають деякі відмінності.

Налаштування виконується за кілька кроків:

  • Вибирається регіон із запропонованого списку – від цього залежить функціональність і системи в цілому, і окремих додатків. При бажанні, настройки можна буде змінити пізніше.
  • Вибрати першу і додаткову (необов’язково) розкладки клавіатури і вибрати комбінацію клавіш для перемикання між ними. За замовчуванням, основним обрана англійська мова.

Мал. 19. Вибір регіону і двох розкладок.

  • Вибрати спосіб настройки (більшості користувачів підходить варіант «Для особистого використання»).
  • Налаштувати параметри для основного аккаунта – при цьому точно так же, як і для 1607-й версії, слід або підключитися до мережі і увійти в обліковий запис, або ввести тимчасові дані в режимі офлайн, які можна буде згодом змінити.
  • Ввести пароль користувача (або вибрати варіант «Далі», щоб встановити його пізніше).
  • Налаштувати параметри конфіденційності, вибравши необхідні пункти.

Після цього користувачеві досить почекати, поки система не буде встановлена, і виконати всі необхідні настройки.

Ті ж дії необхідні і для завершального етапу установки збірки 1709.

Налаштування системи

Після того як система встановлена ​​слід виконати її настройку – в тому числі, завантажити драйвера всіх підключених і вбудованих пристроїв (в тому числі, звуковий, мережевий і графічної карти, принтера, монітора).

Частина цих керуючих програм автоматично встановлюється системою, установка інших виконується вручну.

Бажано робити це таким чином:

  • для ноутбуків – з сайтів компанії-виробника моделі в розділі підтримки;
  • для десктопних ПК – з ресурсів виробника встановленої на ньому материнської плати;
  • для відеокарт – з веб-сторінок компаній AMD або Nvidia.

Драйвера не варто встановлювати зі сторонніх ресурсів або за допомогою програм типу DriverPack Solution.

При цьому керуючі програми часто виявляються застарілими, а іноді разом з ними викачуються віруси.

важливо: Після того як всі керуючі програми будуть встановлені, а операційна система активована, рекомендується створити образ для відновлення системи. Це допоможе в наступний раз встановлювати систему не зовсім «з нуля».

Після завершення, рекомендується встановити оновлення для системи – точніше, дозволити їх автоматичну установку в «Центрі підтримки».

Тепер можна встановлювати антивірусну програму і мінімально необхідний користувачеві пакет додатків.

Можливі проблеми при установці

Встановлюючи операційну систему з USB-накопичувача, користувач може зіткнутися з цілим рядом проблем.

Іноді флешка просто не сприймається комп’ютером або ноутбуком, і причиною є неправильно обраний формат запису.

Для того щоб гарантувати сумісність накопичувача з БІОС’ом комп’ютера, при використанні утиліти UltraISO слід вибирати не USB-HDD +, а USB-HDD + v2.

Флешка може не читатися і з інших причин. Наприклад, через несправність порту USB або проблем з самим накопичувачем. У першому випадку питання вирішується використанням іншого роз’єму, у другому – записом на нову флешку.

Зіткнутися з неможливістю завершити установку операційної системи іноді доводиться власникам оптичних приводів з підключеним SATA-кабелем. Проблема полягає в зупинці завантаження файлів операційної системи на рівні 25-84% – при цьому на екрані з’являється повідомлення про помилку 0xC1900101-0x20004. Проблема вирішується просто – достатньо відключити кабель від дисковода, повернувши його на місце після установки.

Мал. 20. Помилка 0xC1900101-0x20004 при установці

У списку проблем з установкою можна знайти помилку C1900101-20017.

Виникає вона виключно при спробі встановити систему на комп’ютер з розігнаним процесором Pentium G3258. помилка усувається відключенням розгону або одного з ядер ЦПУ.

Нерідко з’являється помилка і на ПК або ноутбуках з включеною UEFI-завантаженням. Для вирішення проблеми рекомендується змінити налаштування БІОС. Зробити це нескладно – достатньо перейти до інтерфейсу BIOS при завантаженні системи, знайти параметр з назвою Security Boot і змінити його значення на «Disabled».

Підведення підсумків

Установка з флешки є найшвидший, а іноді і єдиний (багато сучасних ПК і ноутбуки вже не комплектуються приводу для дисків) спосіб отримати сучасну операційну систему.

Для цього знадобиться не так багато часу і знань.

Залежно від продуктивності комп’ютера, всі етапи займуть не більше 3 годин, а досвідчений користувач отримає при установці певний досвід роботи з програмним забезпеченням Microsoft.

Ссылка на основную публикацию