Через терни до зростання: заради гарної пенсії росіянам доведеться потерпіти

Експерти попередили про збільшення бідності серед громадян, яким до виходу на відпочинок залишилося п’ять років

Підвищення пенсійного віку може збільшити рівень бідності серед предпенсіонеров (жінок 55-59 років і чоловіків 60-64 років). Так, через дев’ять років кількість громадян цієї категорії з доходами нижче прожиткового мінімуму зросте з нинішніх 4,2% до 7,3%. Про це йдеться в дослідженні РАНХиГС, з яким ознайомилися «Известия». Така динаміка буде пов’язана з тим, що люди ще не досягнуть меж «нового» пенсійного віку, але при цьому можуть залишитися без роботи. В цілому ж підвищення віку виходу на заслужений відпочинок допоможе знизити рівень бідності в країні – він зменшиться з 13,1% в 2018 році до 11,9% в 2028-м. Це станеться за рахунок прискорених темпів індексації виплат.

вразлива категорія

Найбільш вразливою категорією населення через підвищення пенсійного віку можуть стати предпенсіонери – жінки 55-59 років і чоловіки 60-64 років. Громадяни цієї групи, досягнувши старих кордонів віку виходу на заслужений відпочинок, не отримуватимуть гроші до тих пір, поки не досягнуть нового віку. При цьому частина з них вже може не мати роботи. Втрата пенсійного доходу погіршить матеріальне становище таких громадян, через що рівень бідності в цій категорії в помірному сценарії може вирости з нинішніх 4,2% до 7,3% до 2028 року, говориться в розрахунках РАНХиГС, з якими ознайомилися «Известия».

Для цих людей передбачено допомогу з безробіття, але встановлено низку обмежень на його розмір і період отримання, зазначив у розмові з «Новинами» один з авторів дослідження, замдиректора Інституту соціального аналізу та прогнозування РАНХиГС Юрій Горліна. За його словами, для підтримки предпенсіонеров багато заходи вже продумані (програми перенавчання, відповідальність для роботодавців за звільнення таких працівників і т.д.), головне – щоб у них була робота.

ДОВІДКА «Известий»

Пенсійний вік підвищено з 2019 року до 65 років для чоловіків і 60 років для жінок. Збільшення відбувається поступово, цей перехідний період завершиться в 2028-м. Метою збільшення була можливість індексувати допомоги по старості темпами вищими за інфляцію за рахунок зекономлених коштів. До 2024 року виплати будуть зростати щорічно на 1 тис. Гривень. Також законодавчо з’явилося поняття «предпенсіонер». Це люди, яким до пенсії залишається п’ять років. Уряд передбачив різні заходи підтримки для них.

Розрахунки Інституту соціального аналізу та прогнозування РАНХиГС, як правило, аналізують в уряді. Наприклад, в лютому минулого року віце-прем’єр з соціальних питань Ольга Голодець (зараз курирує культуру і спорт) на Тижні російського бізнесу РСПП публічно дякувала за ряд розрахунків главу Інституту соцаналіза і прогнозування РАНХиГС Тетяну Малєву.

Близько 20% громадян припускали припинити трудову діяльність і жити на одну пенсію за колишніми правилами. На добробут цієї категорії реформа може вплинути негативно – в цілому в межах розрахунків РАНХиГС, погодився директор Науково-дослідного фінансового інституту Мінфіну Володимир Назаров. Однак показник бідності серед предпенсіонеров не великий у порівнянні з іншими групами населення. Наприклад, рівень бідності в сім’ях з дітьми становить близько 25%, серед громадян, які вже вийшли на пенсію, – не менше 9%, зазначив він.

Частка предпенсіонеров становить 6-7% серед населення, тому загальну тенденцію до зниження бідності вони не поміняють, відзначається в матеріалах РАНХиГС. А в цілому підвищення пенсійного віку в сукупності з щорічним зростанням економіки приблизно на 1,5% позитивно вплине на зменшення кількості населення з доходами нижче прожиткового мінімуму. До 2028 року число малозабезпечених знизиться з нинішніх 13,1% до 11,9% в помірному сценарії і до 9,8% в оптимістичному.

– Хочу підкреслити, що основний фактор зниження бідності – це економічне зростання. Підвищення пенсійного віку з точки зору впливу на рівень бідності носить двоякий характер. З одного боку, збільшується ризик бідності для предпенсіонеров, але, з іншого боку, в цілому це компенсується зростанням ВВП, зарплат і підвищеної індексацією пенсій непрацюючих пенсіонерів – на 1,5-2% вище інфляції, – заявив Юрій Горліна.

У прес-службі Мінпраці, а також в апараті віце-прем’єра Тетяни Голікової «Известиям» повідомили, що не знайомі з дослідженням РАНХиГС. У Мінекономрозвитку матеріали на розгляд не надходили і, відповідно, не розглядалися, сказали «Известиям» у відомстві.

список витрат

Збільшення термінів виходу на ві
дпочинок дозволить забезпечити зростання пенсій до 2024 року на 10%, йдеться в анотації до іншого дослідженню РАНХиГС, з яким також ознайомилися «Известия». Сталий збільшення виплат в довгостроковій перспективі (в 2030-2050-х) буде можливо за умови щорічного економічного зростання не менше 1,5%.

При цьому прискорене підвищення пенсій в 2019-2024 роках потребують не тільки всіх зекономлених коштів від підвищення віку виходу на відпочинок (близько 2 трлн гривень протягом п’яти років), а й збільшення обсягу бюджетних трансфертів приблизно на 500-600 млрд до 2024 року. А з урахуванням витрат на реалізацію заходів щодо пом’якшення наслідків реформи (підвищення допомоги з безробіття, перенавчання і т.д.) ще додатково близько 100 млрд гривень.

За рахунок підвищення пенсійного віку рівень бідності в цілому по країні може знизитися приблизно на 1 процентний пункт до 2028 року, згоден з даними РАНХиГС Володимир Назаров. За його словами, це станеться головним чином завдяки прискореної індексації пенсій для непрацюючих пенсіонерів темпом вище середньорічної інфляції і дозволить перерозподілити підтримку на користь найбільш вразливих верств населення.

Однак прискорена індексація пенсій в найближчі роки сформує підвищену базу зобов’язань уряду перед населенням на майбутнє. А при невисоких темпах зростання економіки і тим більше при спаді це піддасть ризику стійкість пенсійної системи і обмежить можливості такої індексації виплат в період після 2024 року і тим більше після 2028 роки, попереджають автори дослідження.

В цілому індексації пенсій недостатньо для боротьби з бідністю, вважає соціолог НДУ ВШЕ Данило Александров. На його думку, також необхідно збільшувати фінансування на підтримку багатодітних сімей. Вони зможуть більше витрачати на освіту і охорону здоров’я, що сприятиме підготовці кваліфікованих кадрів.

Ссылка на основную публикацию